Моя Україна – прекрасна країна!
У неї чудові колядки й пісні.
Є в неї повчальні дитячі загадки.
Перекази є про славетні часи.
Та все це чомусь почало забуватись…
І люди стають і жорстокі, і злі…
Комусь поділити на Схід і на Захід
Щось так захотілось простори оці.
Четвертий рік поспіль у нашій країні
Немає спокою, немає життя.
У нашій чудовій і рідній Вкраїні
Іде ця страшна і безглузда війна.
Чому ми воюєм? Кому це потрібно?
Хіба ми усі не єдина сім’я?
Хіба нам жилося раніше погано?
Невже більш не буде назад вороття?
Я вірю, що люди усі схаменуться.
Вони зрозуміють, що всі ми – рідня.
І більше не буде цих чвар у родині.
І знову спокійне почнеться життя.
І знову поля зажовтіють багаті,
І будуть співати в садках солов’ї.
І стануть щасливими наші родини,
І більше ніколи не буде війни.
Бо всіх нас єднає моя Україна.
Вона в нас єдина, і рідна, й Свята!
Вона неповторна, чарівна і сильна,
Мов рідна матуся, нас всіх зігріва!
Немає коментарів:
Дописати коментар