МОРАЛЬНЕ КРЕДО УЧНІВ НАШОЇ ШКОЛИ
1. Усі в класі рівні, незалежно від матеріального стану, статі, національності, поглядів та переконань.2. Кожен у класі повинен відчувати себе у безпеці, ніхто не повинен боятися чи кривдити кого-небудь. Агресивність – ознака слабкості.
3. Ніхто не повинен почувати себе ображеним чи приниженим. Нікому не можна вигадувати образливі прізвиська.
4. Кожен має право на ім’я, тому звертатись один до одного потрібно по імені. Д. Карнегі писав, що «…найважливіший звук для людини – це звук її імені».
5. Будь особистістю, відповідальною за свої слова і вчинки. Не обманюй, завжди правду. Не хвалися, особливо тим, що не є твоєю заслугою.
6. Не говори позаочі про людину, скажи однокласнику прямо про все, а не на вухо другові чи подрузі.
7. Ніхто не повинен боятися висловити свою точку зору. Інакомислення – це не злочин.
8. Усі повинні поважати право на власність. Без дозволу не брати чужі речі, не ховати чи псувати їх. Особливу увагу несе кожен учень класу за шкільне майно.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ШКОЛІ
Правила поведінки учнів в школі базуються на законах України, постановах Міністерства освіти і науки України та органів місцевого самоврядування, Статуті школи.У випадку порушення можуть бути вжиті такі стягнення:
- усне зауваження;
- запис зауваження у щоденник;
- винесення догани;- виклик учня самого або з батьками на педагогічну раду;
- відшкодування завданої учнем матеріальної шкоди його батьками;
- забороняється приносити в школу предмети або речовини, які можуть завдати шкоди здоров та безпеці оточуючих;
- паління та вживання алкоголю на території школи категорично заборонено;
- до закінчення уроків учень може залишити школу тільки з дозволу класного керівника або чергового адміністратора;
- учень має бути ввічливим у спілкуванні з вчителями, працівниками школи, батьками інших учнів, а також учнями;
- учні повинні дбайливо ставитись до шкільного майна і речей, що належать вчителям та іншим учням. Забороняється брати без дозволу інші речі.
За пошкоджене шкільне майно батьки учня зобов’язані відшкодувати збитки
Як використовувати свій мозок "на повну":
Якщо перед вами лежить завдання, в якому ви «застрягли» і виходу не рыбачите, потрібно відволіктися на щось інше. Головне – розфокусуватися, а потім спробувати вирішити задачу ще раз.
2. Не нехтуйте фізичною активністю.
Будь-яка фізична активність звільняє голову від настирливих думок і запускає мислення. І якщо в даний момент ви працюєте над чимось важливим і важким, рішення прийде, швидше за все, за прогулянкою, ніж за письмовим столом.
3. Спрямовуйте мислення у потрібному напрямку.
Спробуйте сконцентруватися на важливих питаннях.
4. Спробуйте «замовити» собі сон.
Сон прийде сам, якщо ви наполегливо працювали над проблемою весь день. Якщо ви працюєте над своєю проблемою перед сном, це збільшує ймовірність, що вранці у вас буде готове рішення.
Як конспектувати ефективніше:
1. Розділяти аркуш паперу на квадрати і в кожному записувати логічно пов'язані речі. Наприклад, один з квадратів відвести на питання, що виникають по ходу. Так робить записи Біл Гейтс.
2. Метод Корнела - йому навчають американських студентів: розділяти аркуш паперу на три частини. Велика - для запису лекції. Широке поле зліва - для нотаток постфактум, малюнків, умовних позначень і всього того, що дозволяє краще запам'ятовувати почуте. І невелике поле внизу - для короткого, в одну - дві фрази, змісту сторінки.
3. Метод ментальних карт. Розроблено Тоні Бьюзаном. Він пропонує робити записи у вигляді живих, схожих на ліани малюнків, замість нудних конспектів зі списками, таблицями і схемами.
Головна тема поміщається в центрі, від неї відгалужуються гілки з ключовими словами. Чим більш яскравим і незвичайним вийде малюнок, тим краще він запам'ятається.
Бьюзан рекомендує ментальні карти для всього - від конспектів до щоденного планування, але найкраще вони все-таки підходять для різного роду мозгових штурмів.
Як навчитися читати швидше?
Ось список порад від Річарда Фельдмана, експерта зі швидкочитання з Колумбійського університету:
✔ читай важливу інформацію в першій половині дня (тоді розум ясний і мислення чітке);
✔ визначай пріоритетніший матеріал, тобто починай читати з найважливіших текстів;
✔ «скануй» зміст написаного перед початком роботи, аби спершу зрозуміти структуру тексту (проглядай, наприклад, перші та останні речення кожного абзацу, аби знайти необхідні відомості);
✔ формуй запитання (подумки перетворюй заголовки чи підзаголовки в питання, а потім шукай відповіді на них у матеріалі – це допоможе сфокусуватися на суті);
✔ обирай правильне середовище (приміром, використовуй підставку для книг – якщо розмістити книгу під кутом 45 градусів, зменшується навантаження на очі; в жодному разі не читай важливий матеріал у ліжку, бо організм знає – це місце виключно для сну й релаксу);
✔ регулюй швидкість читання залежно від типу інформації й кінцевої мети (вироби різний темп для публіцистичних текстів, правових договорів чи, наприклад, поезії).
Методи навчання швидкому читанню
Навчитися швидко читати нелегко, але цілком можливо.
Існує кілька методик, які допоможуть читачеві суттєво збільшити швидкість читання:
1. «Пристрілка».
Читач «пробігає» текст очима і відразу ж виділяє його суть.
Щоб освоїти цю методику варто потренуватися на простому предметі. Його ставлять перед собою і пильно розглядають кілька секунд. Потім закривають очі і намагаються відтворити в пам’яті всі деталі. Відкривши очі, варто порівняти реальний і віртуальний образи. Знайшовши 3-4 відмінності вправу повторюють.
Потренувавшись на предметі, можна переходити до тексту. Читач розкриває перед собою книгу на півхвилини і за цей час намагається виділити основні думки тексту, який він встиг прочитати.
2. Ключові слова.
Більшість авторів книг, намагаючись донести до читача певну думку, використовують ключові слова. Саме ці слова і відповідають за сприйняття тексту, але їх можна застосовувати і для запам’ятовування.
Для цього спочатку, згідно з тематикою, подумки складається приблизний перелік слів, які їй можуть відповідати.
Взявши текст в руки, варто швидко пробігати очима слова і «чіпляти» саме ті, що максимально відпоівдають темі.
3. Артикуляція.
З самого дитинства дитину вчать читати вголос, але у деяких ця звичка залишається і в дорослому віці. І хоч слова не вимовляються уголос, губи рухаються в такт слів. А це гальмує навчання швидкому читанню.
Тому під час читання радять відбивати такт пальцями. Це дозволяє відволіктися від "німого" вимовляння слів.
4. Вертикальне читання.
Щоб швидко читати, треба вміти бачити не тільки наступне слово, але й весь рядок. Для цього варто ознайомитися з вправами Шульте.
Для тренування знадобляться спеціальні квадратні розліновані таблиці, де зображено цифри в хаотичному порядку. На кожній такій картці цифри будуть розташовуватися у різній послідовності.
Ця техніка вимагає зосередження погляду читача в центральній точці таблиці. Не відводячи від центру погляду, читач повинен знаходити по черзі всі цифри.
Всі ці методики допомагають не тільки навчиться читати швидко, але запам’ятовувати зміст тексту
1. Відволікайтеся.
Рекомендації щодо складання ЗНО
Тренуйся. Перед офіційним тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів - просто заради тренування, наприклад, проходити тести ЗНО онлайн. Не можна навчитись добре виконувати тести, не тренуючись на них самих, підмінюючи цю практику іншими видами контролю й самоконтролю. Ці тренування не тільки знайомлять з типовими конструкціями тестових завдань, а й дають вам інший досвід - самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.
Поспішай. Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час, необхідний для виконання тестів зовнішнього оцінювання. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації змагальної ситуації, неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь-яке тестування.
Випробовуй. У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтесь усіх рекомендацій, як правильно вирішувати окреме завдання чи тест у цілому. Наприклад, не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а треба відразу ж познайомитися з варіантами відповідей. Тоді зміст відповідей прояснить вам, що ж саме є необхідним в інструкції до даного завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробовувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати, тільки активно тренуючись у тестуванні.
Пропускай. Треба навчатися пропускати важкі чи незрозумілі завдання. Пам'ятайте: у тесті завжди знайдуться такі завдання, з якими ви обов'язково впораєтесь. Просто нерозумно не дібрати балів тільки тому, що ви не добрались до «своїх» завдань, а застрягли на тих, навчальний матеріал яких вам невідомий. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест побудований за принципом «сходів» і починається з легких запитань, то не варто пропускати всі перші завдання.
Виключай. Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох відповідях (а це легше), а не відразу на п'ятьох-сімох (що набагато складніше).
Скорочуй вибір. Якщо кілька відповідей (1-2) із чотирьох чи п'яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші такими, що підходять з рівною ймовірністю, то в цьому випадку правильніше буде не пропускати це завдання, а намагатись вибрати відповідь з інших просто навмання. Шляхом такої тактики ви отримаєте більше балів. Це - теорія ймовірності. Адже «негативне знання» (про те, яка відповідь точно не підходить) - це теж знання, і нерозумно відмовлятись від його використання.
Думай тільки про поточне завдання. Коли ви бачите завдання (запитання), забувайте все, що було в попередньому: як правило, завдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному (уже вирішеному вами), як правило, не допомагають, а тільки заважають сконцентруватись і правильно вирішити інше завдання. Ця установка дає безцінний психологічний ефект - забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилось вам «не по зубах»). Думайте тільки про те, що кожне нове завдання - це шанс набрати бали.
Читай завдання до кінця. Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатися зрозуміти умови завдання за «першими словами» й добудовувати кінцівку у власній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших запитаннях.
Не засмучуйся. У будь-якому професійно підготовленому тесті є завдання, з якими ви просто не зможете впоратись. Більше того, усі 100 % завдань зможуть виконати лише одиниці! Тому немає ніякого сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну досаду. Навіть якщо вам здається, що ви допустили занадто помилок і просто завалили тест, пам'ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилковим: при порівнянні ваших результатів з іншими може з'ясуватися, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо не найвищий тестовий бал, то цілком пристойний. Ця установка особливо знадобиться «круглим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю домагатись максимального результату. Якщо ви хочете стати класним «тестовим бійцем», навчайтесь не тільки наносити удари, а й «тримати» їх (якщо висловлюватись термінами боксу). Треба категорично відмовитись від «комплексу відмінника», який не звик непохитно переносити окремі локальні невдачі.
Заплануй два кола. Сплануйте середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини (максимум три чверті) тестування пройти всі завдання «за першим колом». Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких для вас («своїх») завданнях, а потім зможете подумати й добрати щось на важких, які вам спочатку довелось пропустити.
Чого не потрібно робити під час проходження ЗНО
Учасник зовнішнього незалежного оцінювання може бути позбавлений права проходити зовнішнє незалежне оцінювання, або його робота може бути анульована, у випадку порушення процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання.
Спілкування з іншими учасниками. Абітурієнт може бути позбавлений права на продовження роботи над тестом, якщо в аудиторії де проводиться тестування він заважає іншим абітурієнтам працювати над тестом або спілкується з іншими абітурієнтами, або передає їм будь-які предмети чи матеріали.
Засоби зв’язку. Учасник ЗНО зобов’язаний покинути аудиторію якщо з’ясується, що він має при собі засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації або друковані чи рукописні матеріали, що не передбачені процедурою тестування.
Речі, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (верхній одяг, парасольки, сумки, книжки, калькулятори, вимкнуті мобільні телефони, інші засоби зв'язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, засоби, предмети, прилади) залишаються учасником ЗНО у спеціально відведеному місці, на яке зобов'язаний вказати інструктор в аудиторії тестування.
Зверніть увагу, що абітурієнт позбавляється права проходити тестування за наявності навіть вимкненого телефону. Також робота абітурієнта може бути анульована вже після проходження тестування, якщо з’ясується, що він мав при собі телефонний апарат під час виконання тесту.
Для виявлення в абітурієнтів засобів зв’язку та з метою здійснення контролю за дотриманням процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в пунктах тестування можуть використовуватися технічні засоби (камери відеоспостереження, металодетектори тощо). Виявляти наявність заборонених предметів матимуть право працівники Державної служби охорони, Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, особи, уповноважені здійснювати державний контроль за проведенням зовнішнього оцінювання.
Запізнення. Допуск до пункту тестування розпочинається за 45 хвилин та припиняється за 10 хвилин до початку зовнішнього незалежного оцінювання. Будь-яке запізнення унеможливить проходження тесту, тому рекомендується заздалегідь відвідати пункт тестування та перевірити маршрути доїзду до нього. На пункт тестування бажано з’явитися за 45 хвилин до початку тесту.
Рішення про припинення роботи над тестом. Рішення про припинення роботи абітурієнта над тестом приймається колегіально уповноваженою особою, відповідальним за пункт тестування і старшим інструктором відповідної аудиторії (якщо порушення відбулося поза межами аудиторії – черговим)
Немає коментарів:
Дописати коментар